- куниця
- —————————————————————————————куни́цяіменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
куниця
Смотреть что такое "куниця" в других словарях:
куниця — і, ж. 1) Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним пухнастим хутром. || Хутро цієї тварини. 2) перен., нар. поет. Наречена. 3) іст. Плата князеві, поміщикові тощо за шлюб. 4) іст. Грошова одиниця. 5) рідко. Волоть очерету … Український тлумачний словник
куна — Куна: грошова одиниця і основа грошової системи стародавньої Русі до середини 14 початку 15 ст [47] куниця [25;IV] куниця, хутро з куниці; тюрма [52] куниця; хутро з куниці [51] куниця; хутро з куниці; грошова одиниця [6] … Толковый украинский словарь
куницевий — а, е. 1) Прикм. до куниця 1). || Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір. 2) у знач. ім. куни/цеві, вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін … Український тлумачний словник
Драбовский район — Драбівський район Герб Флаг … Википедия
білодушка — и, ж. Ссавець ряду хижих звірів; кам яна куниця … Український тлумачний словник
жовтодушка — и, ж. Те саме, що куниця … Український тлумачний словник
куна — I кун а и/, ж. 1) рідко. Те саме, що куниця 1), 4). 2) розм., рідко. Пробій у дверях, воротах і т. ін. 3) заст. Залізна скоба, прибита у церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності. 4) заст. В язниця. 5) Збірна… … Український тлумачний словник
куничий — а, е. Прикм. до куниця 1) … Український тлумачний словник
куничний — а, е. Прикм. до куниця 1) … Український тлумачний словник
наречена — (дівчина, жінка стосовно до того, з ким має одружитися), суджена; молода, княгиня (на весіллі); куниця (в обряді сватання) … Словник синонімів української мови
